Wymiar bezpieczeństwa w dyskursie o europejskiej tożsamości Ukrainy

Наталия Ротар

Streszczenie w języku polskim


Autorka przeanalizowała kształtowanie i strukturę dyskursu tożsamości europejskiej Ukrainy w wymiarze bezpieczeństwa. Korzystanie z metodologicznych zasad konstruktywizmu i badań nad bezpieczeństwem mogą pomóc udowodnić, że intensywność i rozprzestrzenianie się dyskursu tożsamości europejskiej w przestrzeni politycznej Ukrainy jest bardziej zależne od bodźców zewnętrznych z UE niż z wewnętrznych impulsów podanych przez ukraińskie społeczeństwa krajowej elicie politycznej. Okres 2014–2017 był najbardziej istotny dla wzmocnienia systemu wspólnych wartości europejskich na Ukrainie, które doprowadziły do powstania wspólnego zrozumienia w europejskich krajach, zadań i funkcji bezpieczeństwa. Dyskurs tożsamości europejskiej, która jest charakterystyczna dla elit politycznych Ukrainy, skupiła się na tworzeniu wysokiego poziomu dynamicznej interakcji pomiędzy Ukrainą a Unią Europejską i ma charakter systemowy; odzwierciedla szanse i tendencje instytucjonalnej odnowy władzy politycznej. Jednak w tym okresie ukraińska elita zredukowała swoje wysiłki ukierunkowane na ponadnarodowe zbliżenie norm i wartości obywateli Ukrainy i UE obywateli państw członkowskich, co znalazło odzwierciedlenie w europejskiej tożsamości Ukraińców. Proponowana procedura współpracy strategicznej UE nie jest odpowiednio realizowana w krajowych procesach politycznych i systemach kontroli państwowej Ukrainy, co wpływa na zwiększenie odległości pomiędzy świadomym I (UE) i Innych (Ukraina) podczas „planowania Innych”.


Słowa kluczowe


Europejska tożsamość, dyskurs tożsamościowy, Ukraina, Unia Europejska, bezpieczeństwo

Pełny tekst:

PDF (Русский)

Bibliografia


Документы и правовые акты

European Commission, https://ec.europa.eu, Report by Mr Leo Tindemans, Prime Minister of Belgium, to the European Council [Bulletin of the European Communities. – Supplement 1/76], доступ: 14.11.2017.

European Commission, https://ec.europa.eu, White Paper on the Future of Europe. Reflections and scenarios for the EU27 by 2025, доступ: 14.11.2017.

European Parliament, http://ukraine-eu.mfa.gov.ua, European Parliament resolution on the situation in Ukraine of 27 February 2014, доступ: 8.06.2017.

European Parliament, http://www.europarl.europa.eu, European Parliament resolution on the results of the Ukraine elections, Strasbourg, 13 January, 2005, доступ: 8.06.2017.

European Parliament, http://www.europarl.europa.eu, The state of implementation of the associations and free trade agreements with Ukraine, Georgia and Moldova with a particular focus on Ukraine and systemic analysis of key sectors (November 2017-PE 603836), доступ: 18.10.2017.

The University of Luxembourg’s, http://www.cvce.eu, Declaration on European Identity (Copenhagen, 14 December 1973), доступ: 18.10.2017.

Верховна Рада України, http://zakon2.rada.gov.ua, Угода про Асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, доступ: 8.06.2017.

Верховна Рада України, http://zakon3.rada.gov.ua, Розпорядження Кабінету Міністрів України Про імплементацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони від 17 вересня 2014 року № 847-р, доступ: 12.06.2017.

Кабінет Міністрів України, http://www.kmu.gov.ua, Звіт про виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом в 2016 році, доступ: 4.05.2017.

Монографии и статьи

Jepperson R., Wendt A., Katzenstein P., Norms, identity, and culture in national security, [in:] The Culture of National Security, Ed. P. Katzenstein, New York, 1996, p. 33–75.

Ladrech R., Europeanization of Domestic Politics and Institutions: The Case of France, “Journal of Common Market Studies”, 1994, Vol. 32, № 1, vol. 32, p. 69–88.

McSweeney B., Review: Identity and Security: Buzan and the Copenhagen School, “Review of International Studies”, 1996, Vol. 22, № 1, p. 81–93.

Walker R. B. J., The Doubled Outsides of the Modern International, “Ephemera”, 2006, Vol. 6 (1), p. 56–69.

Wendt A., Anarchy Is What States Make of It: The Social Construction of Power Politics, ”International Organization”, 1992, Vol. 46, № 2 (Spring), p. 391–425.

Wendt A., Collective Identity Formation and the International State, “American Political Science Review”, 1994, Vol. 88, № 2 (June), p. 384–396.

Wendt A., Constructing International Politics, “International Security”, 1995, Vol. 20, № 1 (Summer), p. 71–81.

Wendt A., Social theory of international politics (Cambridge Studies in International Relations: 67), Cambridge 2003, p. 450.

Ротар Н. Ю., Структура й динаміка європейської ідентичності в політичному просторі Європейського Союзу “Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Серія Міжнародні відносини”, 2017, № 6 (355), c. 46–53.

Що думають європейці про Україну, Київ – 2015. – с. 35.

Интернет источники

Commission européenne, http://europa.eu, Discours du Président Juncker à la conférence des ambassadeurs de l’UE Bruxelles, le 29 août 2017, доступ 18 X 2017.Фонд «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва», http://dif.org.ua, М. Золкіна, Українське суспільство: чи відчуваємо ми себе європейцями?, доступ: 2.03.2017.

канал, https://24tv.ua, Порошенко про безвіз: “Україна прощається з радянською та російською імперіями, доступ: 17.05.2017.

Бренд «Україна», https://brandukraine.org, Дослідження, доступ: 8.05.2017.

Громадський простір, https://www.prostir.ua, Образ України за кордоном як “стрічка Мебіуса” [27.04.2016], доступ: 16.09.2016.

Заклик до ЄС – час вступати в ГРУ. Очікування України від Європейського Союзу, Київ, 2014, с. 12. (32 с.)

Інститут світової політики, https://www.eurointegration.com.ua, Десять страхів європейців. Чому Євросоюзу не варто відтерміновувати безвізовий режим із Україною. В експертному опитуванні взяли участь: Кармен Клаудін (Іспанія), Стівен Блоксман (Бельгія), Річард Янгс (Бельгія), Ольга Бурлюк (Бельгія), Георгі Готев (Бельгія), Петр Колар (Чехія), Мартін Малек (Австрія), Міхаель Фройнд (Австрія), Сьюзен Стюарт (Німеччина), Штеффен Добберт (Німеччина), Андрей Матісак (Словаччина), Марко ді Ліддо (Італія), Стефанія Скіпані (Італія), Йос Бунстра (Нідерланди), доступ: 8.06.2017.

Інститут світової політики, http://iwp.org.ua, Що думають українці про євроінтеграцію? (29 червня 2017), доступ: 2.10.2017.

Інститут світової політики, https://www.dropbox.com, “Що думають українці про Україну?, доступ: 8.06.2017.

Фонд «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва», http://dif.org.ua, М. Золкіна, Українське суспільство: чи відчуваємо ми себе європейцями?, доступ: 2.03.2017.

Фонд «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва», http://dif.org.ua, М. Золкіна, Європейська інтеграція як потенціал для консолідації українського суспільства, доступ: 24.02.2017.

Фонд «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва», http://dif.org.ua, Як українці розуміють євроінтеграцію: очікування та настрої суспільства (25 лютого 2016), доступ: 4.09.2016.

Фонд «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва», http://dif.org.ua, Золкіна М. Ставлення населення України до європейської та євроатлантичної інтеграції України, доступ: 16.11.2016.

Фонд Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва, http://dif.org.ua, Ukrainians opt for EU Membership, in Particular the Youth, доступ: 4.10.2017.

Центр Разумкова, http://razumkov.org.ua, Зовнішньополітичні орієнтації громадян України. Результати соціологічного дослідження, доступ: 21.02.2017.




DOI: http://dx.doi.org/10.17951/we.2017.3.2.81
Data publikacji: 2018-07-20 12:05:32
Data złożenia artykułu: 2018-07-20 11:08:38

Odwołania zewnętrzne

  • Brak odwołań zewnętrznych


Prawa autorskie (c) 2018 Наталия Ротар

Creative Commons License
Powyższa praca jest udostępniana na lcencji Creative Commons Attribution 4.0 International License.