Język białoruski XVIII w. – postulaty badawcze

Joanna Getka

Streszczenie w języku polskim


W artykule zaprezentowano druki religijne wydane w bazyliańskiej drukarni w Supraślu w XVIII w. (Sobranije pripadkov korotkoje, 1722 oraz Kratkoje sosłowie nauki christijanskija, 1759). W badaniach nad językiem i literaturą białoruską XVIII stulecia teksty o charakterze religijnym były pomijane ze względów politycznych, a także funkcjonujących w środowisku naukowym stereotypów umniejszających ich znaczenie. Analizowane teksty, napisane tzw.-prostą mową, językiem Białorusinów, stanowią świadectwo żywotności języka i przeczą teoriom o zaniku języka białoruskiego w XVIII w. Opisane w artykule cechy fonetyczne języka białoruskiego,-odzwierciedlone w badanych tekstach, stanowią pretekst do wysunięcia postulatów-badawczych. Są to: a) konieczność szczegółowej analizy językowej tekstów o charakterze religijnym,-drukowanych alfabetem cyrylickim (jednak nie w języku cerkiewnosłowiańskim, ale-prostym/ruskim) oraz poszukiwanie innych utworów literackich do analizy języka tego okresu;-b) konieczność analizy tekstów drukowanych jako odzwierciedlających pewien uzus, nie zaś-język poszczególnych autorów; c) analiza językowa tekstów w celu wskazania ich podłoża-dialektalnego oraz ukazania tendencji (jeśli były) mających wpływ na późniejsze formowanie-się norm języka białoruskiego w odmianie literackiej.


Słowa kluczowe


„mowa prosta”, analiza literacka, literatura białoruska, alfabet cyrylicki, druki religijne

Pełny tekst:

PDF (Русский)

Bibliografia


źródła/sources/источники

Kratkoje sosłowije. (1759). Краткое сословіе науки хрістіанскія катофическому человеку многополезное и потребное… Supraśl: Drukarnia OO. Bazylianów.

Posledowanije postrigu. (1697). Послhдованіе постригу двою: В искус, си есть в малый иноческий образ, и в великий чина иже въ ст҃ых Оц҃а нш҃его Васілія Великаго совершенный образъ, Еже есть къ обhтомъ иноческим, нищетh, послушанїю, чистотh самоволное оусердїе. Supraśl: Drukarnia OO. Bazylianów.

Posledowanije postrigu. (1750). Послhдованіе постригу двою: В искус, си есть в малый иноческий образ, и в великий чина иже въ ст҃ых Оц҃а нш҃его Васілія Великаго совершенный образъ, Еже есть къ обhтомъ иноческим, нищетh, послушанїю, чистотh самоволное оусердїе. Poczajów: Drukarnia OO. Bazylianów.

Posledowanije postrigu. (1793). Послhдованіе постригу двою: В искус, си есть в малый иноческий образ, и в великий чина иже въ ст҃ых Оц҃а нш҃его Васілія Великаго совершенный образъ, Еже есть къ обhтомъ иноческим, нищетh, послушанїю, чистотh самоволное оусердїе... Poczajów: Drukarnia OO. Bazylianów.

Pouczenije. (1788). Общих и естественных поучений христианского благочестия, ч. I. Ко употреблению русским училищам ‒ Naypospolitsze y naystotnieysze nauki chrześcijańsko-katolickiej religii do używania szkołom ruskim, cz. I. Собранїе великого Катехїзму безъ питнаїй. Зъ доводящими словами писма святоаго, ч. ІІ. Krótkie zebranie Wilekiego Katechizmu. Bez pytań z Dowodzącymi Textami Pisma Świętego, cz. II. Supraśl: Drukarnia OO. Bazylianów.

Sobranije. (1722). Собранїе прыпадковъ краткое и дух[о]внымъ особамъ потребное имhщее въ себh науку о сакраментахъ, о десати Б[ж]їихъ приказаняхъ о приказаняхъ церковныхъ... Supraśl: Drukarnia OO. Bazylianów.

Czin (1776). Чинъ Іерейскаго наставленїя в пути вhчныя жизни болhзнующихъ, с приложениемъ подробнаго по всhмъ заповедемъ о грhсhехъ испытанїя. Вкупh же образъ наставленїя осужденыхъ на смерть оузниковъ, въ оудобнhйшее употребленїе по желанїю многихъ напечатанъ, по соизволению настоящихъ, в святой чудотворной Лавре Почаевской, Чина Святаго В. В. Poczajów: Drukarnia OO. Bazylianów.

opracowania/literature/литература

Aniczenka, Uładzimir. (1969). Biełaruska-ukrainskija piśmowa-mounyja suwiazi. Minsk: Nawuka i technika. [Анічэнка, Уладзімір. (1969). Беларуска-ўкраінскія пісьмова-моўныя сувязі. Мінск: Навука і тэхніка].

Bednarczuk, Leszek. (1993). Stosunki etnolingwistyczne na obszarze Wielkiego Księstwa Litewskiego (zarys problematyki). W: Jerzy Bartmiński, Michał Łesiów (red.). Między wschodem a zachodem. Cz. 4: Zjawiska językowe na pograniczu polsko-ruskim (s. 55–71). Lublin: Lubelskie Towarzystwo Naukowe.

Budźko, Iryna. (2001). Ab sistemnym charaktary relihijnaj leksiki starabiełaruskaj mowy.Biełaruskaja linhwistyka, 51, s. 30–35. [Будзько, Ірына. (2001). Аб сістэмным характары рэлігійнай лексікі старабела рускай мовы. Беларуская лінгвістыка, 51, c. 30–35].

Budźko, Iryna. (2003). Siemantyka-hramatycznaja charaktarystyka relihijnych abstrem u mowie pomnikau biełaruskaj piśmiennasci XV–XVIII stst. Biełaruskaja linhwistyka, 53, s. 39–45. [Будзько, Ірына. (2003). Семантыка-граматычная характарыстыка рэлігійных абстрэм у мове помнікаў беларускай пісьменнасці XV–XVIII стст. Беларуская лінгвістыка, 53, c. 39–45].

Bułyka, Alaksandr. (1970). Razwiccio arfahraficznaj sistemy starabiełaruskaj mowy. Minsk: Nawuka i technika. [Булыка, Аляксандр. (1970). Развіццё арфаграфічнай сістэмы старабеларускай мовы. Мінск: Навука і тэхніка].

Ciwanowa, Halina. (2010). Wyraszennie A. I. Żurauskim prablemy pierajemnasci pamiż staroj i nowaj biełaruskaj litaraturnaj mowaj. U: Mikałaj Pryhodzicz (red.). Biełaruskaje słowa: historyja i suczasnasc: zb. artyk. pa mater. nawuk. czytanniau, pryswiecz. pamiaci praf. A. I. Żurauskaha (Minsk, 27.10.2009) (s. 23–27). Minsk: Prawa i ekanomika. [Ціванова, Галіна. (2010). Вырашэнне А. І. Жураўскім праблемы пераемнасці паміж старой і новай беларускай літаратурнай мовай. У: Мікалай Прыгодзіч (рэд.). Беларускае слова: гісторыя і сучаснасць: зб. артык. па матэр. навук. чытанняў, прысвеч. памяці праф. А. І. Жураўскага (Мінск, 27.10.2009) (c. 23–27). Мінск: Права і эканоміка].

Ciwanowa, Halina. (2011). Da prablemy wyswiatlennia dyjalektnaj asnowy tworau biełaruskaha piśmienstwa XVIII st. U: Mikałaj Pryhodzicz (red.). Biełaruskaje słowa: dyjalektnaje i zapazyczanaje: zb. artyk. pa mater. nawuk. czytanniau, pryswiecz. pamiaci Je. S. Miacielskaj (Minsk, 26–27.04.2011) (s. 94–98). Minsk: Prawa i ekanomika. [Ціванова, Галіна. (2011). Да праблемы высвятлення дыялектнай асновы твораў беларускага пісьменства XVIII ст. У: Мікалай Прыгодзіч (рэд.). Беларускае слова: дыялектнае і запазычанае: зб. артык. па матэр. навук. чытанняў, прысвеч. памяці Е. С. Мяцельскай (Мінск, 26–27.04.2011) (c. 94–98). Мінск: Права і эканоміка].

Cubrzyńska-Leonarczyk, Maria. (1993). Oficyna supraska 1695–1803. Dzieje i publikacje unickiej drukarni ojców bazylianów. Warszawa: Biblioteka Narodowa.

Getka, Joanna. (2010). Białoruski? Ukraiński? Uwagi o metodologii klasyfikacji źródeł powstałych na ziemiach białoruskich i ukraińskich w XIV–XVII ww. Studia Interkulturowe Europy Środkowo-Wschodniej, 4, s. 50–67.

Getka, Joanna. (2012). Język „Nauk Parafialnych” (1794) – ukraiński wariant prostej mowy końca XVIII w. Warszawa: Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego.

Getka, Joanna. (2013). Polskojęzyczne druki bazyliańskie (XVIII wiek). Warszawa: Bel Studio.

Getka, Joanna. (2017). U progu modernizacji. Ruskojęzyczne drukarstwo bazyliańskie XVIII w. Warszawa: Katedra Studiów Interkulturowych Europy Środkowo-Wschodniej.

Getka, Joanna. (2018). Ruskojęzyczne wydania drukarni supraskiej o charakterze religijnym (XVIII wiek) – pominięty element w badaniach nad historią kultury białoruskiej. Z Polskich Studiów Slawistycznych, 13(1), s. 45–54.

Gumieckaja, Łukіja. (1965). Woprosy ukrainsko-biełorusskich jazykowych swiaziej driewniego pierioda. Woprosy jazykoznanija, 2, s. 39–44. [Гумецкая, Лукія. (1965). Вопросы украинско-белорусскиx языковых связей древнего периода. Вопросы языкознания, 2, c. 39–44].

Jaroszewicz-Pieresławcew, Zoja. (2003). Druki cyrylickie z oficyn Wielkiego Księstwa Litewskiego w XVI–XVIII w. Olsztyn: Wydawnictwa Uniwersytetu Warmińsko-Mazurskiego.

Karskij, Jewfimij. (1962). Czto takoje driewnieje zapadnorusskoje narieczije. W: Jewfimij Karskij. Trudy po biełorusskomu i drugim sławianskim jazykam (s. 253–263). Moskwa: Izdatielstwo AN SSSR. [Карский, Евфимий. (1962). Что такое древнее западнорусское наречие. В: Евфимий Карский. Труды по белорусскому и другим славянским языкам (c. 253–263). Москва: Издательство АН СССР].

Kraśny, Piotr. (2003). Architektura cerkiewna na ziemiach ruskich Rzeczypospolitej 1596–1914. Kraków: Universitas.

Lenczewski, Mikołaj. (1981). Liturgika, czyli nauka o nabożeństwach. Warszawa: Chrześcijańska Akademia Teologiczna.

Maroszek, Józef. (2000). Pogranicze Litwy i Korony w planach króla Zygmunta Augusta: z historii dziejów realizacji myśli monarszej między Niemnem a Narwią. Białystok: Wydawnictwo Uniwersytetu w Białymstoku.

Miakiszew, Włodzimierz. (2008). Język Statutu Litewskiego 1588 r. Kraków: Universitas.

Mironowicz, Antoni. (1991). Podlaskie ośrodki i organizacje prawosławne w XVI i XVII w. Białystok: Dział Wydawnictw Filii UW w Białymstoku.

Mojsijenko, Wiktor, Nika, Oksana. (2013). „Prosta mowa” w Ukrajini ta Biłorusi XVI st. Kyjiw: NBUW. [Мойсієнко, Віктор, Ніка, Оксана. (2013). „Проста мова” в Україні та Білорусі XVI ст. Київ: НБУВ].

Mojsijenko,Wyktor. (2006). Piwniczne nariczczia ukrajinśkoji mowy w XVI–XVII st. Fonetyka.

Awtorieferat dys. […] doktora fiłołoh. nauk. Kyjiw: Instytut ukrajinśkoji mowy NAN Ukrajiny. [Мойсієнко, Виктор. (2006). Північне наріччя української мови в XVI–XVII ст. Фонетика. Автореферат дис. […] доктора філолог. наук. Київ: Інститут української мови НАН України]. Режим доступа: https://www.academia.edu/4458130/Північне_наріччя_української_мови_в_XVI-XVII_ст._Фонетика (доступ: 24.04.2018).

Moser, Michael. (2002). Czto takoje prostaja mowa? Studia Slavica Hung, 47(3–4), s. 221–260. [Мозер, Михаель. (2002). Что такое простая мова? Studia Slavica Hung, 47(3–4), c. 221–260].

Peredrijenko, Witalij. (1976). Diłowa i narodno-rozmowna mowa ХVІІІ st. Kyjiw: Naukowa dumka. [Передрієнко, Віталій. (1976). Ділова і народно-розмовна мова ХVІІІ ст. Київ: Наукова думка].

Pidłypczak-Majerowicz, Maria. (1986). Bazylianie w Koronie i na Litwie: szkoły i książki w działalności zakonu. Wrocław: Uniwersytet Wrocławski.

Smułkowa, Elżbieta. (2002). Białoruś i pogranicza. Studia o języku i społeczeństwie. Warszawa: Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego.

Swiażynski, Uładzimir. (1974). Hrafika-arfahraficznyja i fanietycznyja asabliwasci „Dziennika” F. Jeułaszouskaha. Wiesci AN BSSR, 4, s. 106–112. [Свяжынскі, Уладзiмiр. (1974). Графіка-арфаграфічныя і фанетычныя асаблівасці „Дзенніка” Ф. Еўлашоўскага. Весці АН БССР, 4, c. 106–112].

Swiażynski, Uładzimir. (1975). Polska-biełaruskaja fanietycznaja interfierencyja u „Dzienniku” F. Jeułaszouskaha. Wiesci AN BSSR, 4, s. 131–137 [Свяжынскі, Уладзiмiр. (1975). Польска-беларуская фанетычная інтэрферэнцыя ў „Дзенніку” Ф. Еўлашоўскага. Весці АН БССР, 4, c. 131–137].

Szakun, Leu. (1966). Historyja biełaruskaj litaraturnaj mowy. Minsk: Nawuka i technika. [Шакун, Леў. (1966). Гісторыя беларускай літаратурнай мовы. Мiнск: Навука і тэхніка].

Temčinas, Sergejus. (2017). Języki kultury ruskiej w Pierwszej Rzeczypospolitej. W: Marzanna Kuczyńska (red.). Kultura Pierwszej Rzeczypospolitej w dialogu z Europą. Hermeneutyka wartości. T. IX. Między Wschodem i Zachodem. Prawosławie i unia (s. 81–120). Warszawa: Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego.

Wawryk, Mychajło. (1979). Narys rozwytku i stanu wasylijanśkoho czyna XVII–XX st.: topohraficzno-statystyczna rozwidka. Rym: Basiliani. [Ваврик, Михайло. (1979). Нарис розвитку і стану Василіянського чина XVII–XX ст.: топографічно-статистична розвідка. Рим: Basiliani].

Zaprudski, Siarhiej. (2007). Nazwy biełaruskaj mowy u pracach dasledczykau ХІХ stahoddzia. Pracy 1800–1810-ch hadou. U: Siarhiej Zaprudski, Alaksandr Fiaduta, Zachar Szybieka (red.). Biełaruś i biełarusy u prastory i czasie. Zbornik da 75-hoddzia prafiesara Adama Maldzisa (s. 252–268). Minsk: Hramadskaje abjadnannie „Miżnarodnaja asacyjacyja biełarusistau”. Polski instytut u Minsku. [Запрудcкі, Сяргей. (2007). Назвы беларускай мовы ў працах даследчыкаў ХІХ стагоддзя. Працы 1800–1810-х гадоў. У: Сяргей Запрудскі, Аляксандр Фядута, Захар Шыбека (рэд.). Беларусь і беларусы ў прасторы і часе. Зборнік да 75-годдзя прафесара Адама Мальдзіса (c. 252–268). Мінск: Грамадскае аб’яднанне „Міжнародная асацыяцыя беларусістаў”. Польскі інстытут у Мінску].

Zaprudski, Siarhiej. (2013). Nazwy biełaruskaj mowy u pracach dasledczykau paczatku ХІХ st. U: Mikałaj Pryhodzicz (red.). Biełaruskaja mowa i mowaznaustwa: ХІХ stahoddzie (s. 81–111). Minsk: Wydawiectwa BDU. [Запрудcкі, Сяргей. (2013). Назвы беларускай мовы ў працах даследчыкаў пачатку ХІХ ст. У: Мікалай Прыгодзіч (рэд.). Беларуская мова і мовазнаўства: ХІХ стагоддзе (c. 81–111). Мінск: Выдавецтва БДУ].

Znosko, Aleksy. (1983). Mały słownik wyrazów starocerkiewnosłowiańskich i terminologii cerkiewno-teologicznej. Warszawa: Chrześcijańska Akademia Teologiczna.

Żurauski, Arkadź. (1967). Historyja biełaruskaj litaraturnaj mowy. T. 1. Minsk: Nawuka i technika. [Жураўскі, Аркадзь. (1967). Гісторыя беларускай літаратурнай мовы. Т. 1. Мінск: Навука і тэхніка].

Żurauski, Arkadź, Kramko, Iwan. (1972). Ważniejszyja adroznienni pamiż nowaj i staroj biełaruskaj litaraturnaj mowaj. U: Michaił Sudnik (red.). Biełaruskaje i sławianskaje mowaznaustwa: da 75-hoddzia akademika Kandrata Kandratawicza Krapiwy (s. 132–147). Minsk: Nawuka i technika. [Жураўскі, Аркадзь, Крамко, Іван. (1972). Важнейшыя адрозненні паміж новай і старой беларускай літаратурнай мовай. У: Міхаіл Суднік (рэд.). Беларускае і славянскае мовазнаўства: да 75-годдзя акадэміка Кандрата Кандратавіча Крапівы (c. 132–147). Мінск: Навука і тэхніка].




DOI: http://dx.doi.org/10.17951/sb.2018.12.177-190
Data publikacji: 2019-03-27 08:16:36
Data złożenia artykułu: 2018-05-11 12:34:05

Odwołania zewnętrzne

  • Brak odwołań zewnętrznych


Prawa autorskie (c) 2019 Joanna Getka

Creative Commons License
Powyższa praca jest udostępniana na lcencji Creative Commons Attribution 4.0 International License.